Історія Березівки

Березівка — місто районного підпорядкування (до 1962 року селище міського типу), центр району, залізнична станція на лінії Одеса —Москва. Розташована на лівому березі річки Тилігулу, за 83 км від Одеси. Населення— 11,7 тис. чоловік. Березівській міській Раді підпорядковані населені пункти Вікторівка, Іванівка, Ланове, Роздол.

На території, де розташована сучасна Березівка, у XVIII столітті була стоянка чумаків, які їздили по сіль на Перекопські озера. Часом заснування Березівки вважається 1802 рік. Заселили її селяни з України й центральних губерній Росії, які, рятуючись від кріпацтва, тікали на Південну Україну. Але тут вони потрапили в тяжку кабалу до поміщиків, які вже захопили вільні землі. За оренду землі селянам доводилось платити чинш. До 1884 року розмір чиншу не обмежувався законом, і це відкривало широкий простір для зловживань. Обширні земельні володіння навколо містечка (26 тис. десятин угідь і 1,2 тис. десятин лісу) належали поміщикам фон-Рауху, І. Малаховському та іншим. За даними ревізії 1859 року, в Березівці налічувалось 107 дворів і 774 жителі. Багато родючих земель належало німцям-колоністам та церкві. Селяни Березівки в цей час володіли тільки 10 проц. землі від загальної кількості.

інші Заклади категорії “Історія Березівки”

Цифровий паспорт